(no subject)
28 Aug 2010 22:55![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
aakinaПроект
вноситься народним
депутатом України
Колесніченком В.В. дата реєстрації: від 27.08.2010
ДЕКЛАРАЦІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
«Про гідність, свободу і права людини»
. . . . . . .
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
1. Кожна людина від народження наділена гідністю та свободою. Проте зловживання свободою неминуче призводить до нівелювання власної гідності людини й приниження гідності інших людей. Суспільство має створювати механізми, що відновлюватимуть гармонію людської гідності та свободи. У суспільному житті концепція прав людини та моральність можуть і повинні служити цій меті. При цьому вони пов’язані хоча б тією обставиною, що моральність, тобто уявлення про гріх і чесноту, завжди передує закону, який і виник із цих уявлень. Ось чому ерозія моральності завжди врешті-решт призводить до руйнування законності.
«Основы учения Русской Православной Церкви о достоинстве, свободе и правах человека»
Москва, Храм Христа Спасителя, 26 июня 2008 г.
. . . . . . .
II.1. Каждый человек от Бога наделен достоинством и свободой. Однако употребление свободы во зло неизбежно влечет за собою умаление собственного достоинства человека и унижение достоинства других людей. Общество должно создавать механизмы, восстанавливающие гармонию человеческого достоинства и свободы. В общественной жизни концепция прав человека и нравственность могут и должны служить данной цели. При этом они связаны хотя бы уже тем обстоятельством, что нравственность, то есть представления о грехе и добродетели, всегда предшествует закону, который и возник из этих представлений. Вот почему эрозия нравственности всегда в конце концов ведет к разрушению законности.
«Про гідність, свободу і права людини»
. . . . . . .
2. Права людини не можуть бути вищими за цінності духовного світу. Більшість людей ставить свою віру в Бога і своє спілкування з Ним вище за власне земне життя. Тому неприпустимим і небезпечним є тлумачення прав людини як вищих та універсальних основ суспільного життя, яким повинні підпорядковуватися релігійні погляди й практика. Ніякими посиланнями на свободу слова і творчості не можна виправдати наругу в публічній сфері над атрибутами, символами чи поняттями, шанованими віруючими людьми.
Права людини не можуть бути підставою для того, щоб змушувати порушувати заповіді Божі. Неприпустимими є спроби підпорядкувати погляди віруючих на людину, сім’ю, громадське життя і церковну практику безрелігійному розумінню прав людини.
«Основы учения Русской Православной Церкви о достоинстве, свободе и правах человека»
. . . . . . .
III.2. Права человека не могут быть выше ценностей духовного мира. Христианин ставит свою веру в Бога и свое общение с Ним выше собственной земной жизни. Поэтому недопустимым и опасным является истолкование прав человека как высшего и универсального основания общественной жизни, которому должны подчиняться религиозные взгляды и практика. Никакими ссылками на свободу слова и творчества нельзя оправдать надругательство в публичной сфере над предметами, символами или понятиями, которые почитаются верующими людьми.
III.3. Права человека не могут быть основанием для принуждения христиан к нарушению заповедей Божиих. Православная Церковь считает недопустимыми попытки подчинить взгляд верующих на человека, семью, общинную жизнь и церковную практику безрелигиозному пониманию прав человека.
вноситься народним
депутатом України
Колесніченком В.В. дата реєстрації: від 27.08.2010
ДЕКЛАРАЦІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
«Про гідність, свободу і права людини»
. . . . . . .
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
1. Кожна людина від народження наділена гідністю та свободою. Проте зловживання свободою неминуче призводить до нівелювання власної гідності людини й приниження гідності інших людей. Суспільство має створювати механізми, що відновлюватимуть гармонію людської гідності та свободи. У суспільному житті концепція прав людини та моральність можуть і повинні служити цій меті. При цьому вони пов’язані хоча б тією обставиною, що моральність, тобто уявлення про гріх і чесноту, завжди передує закону, який і виник із цих уявлень. Ось чому ерозія моральності завжди врешті-решт призводить до руйнування законності.
«Основы учения Русской Православной Церкви о достоинстве, свободе и правах человека»
Москва, Храм Христа Спасителя, 26 июня 2008 г.
. . . . . . .
II.1. Каждый человек от Бога наделен достоинством и свободой. Однако употребление свободы во зло неизбежно влечет за собою умаление собственного достоинства человека и унижение достоинства других людей. Общество должно создавать механизмы, восстанавливающие гармонию человеческого достоинства и свободы. В общественной жизни концепция прав человека и нравственность могут и должны служить данной цели. При этом они связаны хотя бы уже тем обстоятельством, что нравственность, то есть представления о грехе и добродетели, всегда предшествует закону, который и возник из этих представлений. Вот почему эрозия нравственности всегда в конце концов ведет к разрушению законности.
«Про гідність, свободу і права людини»
. . . . . . .
2. Права людини не можуть бути вищими за цінності духовного світу. Більшість людей ставить свою віру в Бога і своє спілкування з Ним вище за власне земне життя. Тому неприпустимим і небезпечним є тлумачення прав людини як вищих та універсальних основ суспільного життя, яким повинні підпорядковуватися релігійні погляди й практика. Ніякими посиланнями на свободу слова і творчості не можна виправдати наругу в публічній сфері над атрибутами, символами чи поняттями, шанованими віруючими людьми.
Права людини не можуть бути підставою для того, щоб змушувати порушувати заповіді Божі. Неприпустимими є спроби підпорядкувати погляди віруючих на людину, сім’ю, громадське життя і церковну практику безрелігійному розумінню прав людини.
«Основы учения Русской Православной Церкви о достоинстве, свободе и правах человека»
. . . . . . .
III.2. Права человека не могут быть выше ценностей духовного мира. Христианин ставит свою веру в Бога и свое общение с Ним выше собственной земной жизни. Поэтому недопустимым и опасным является истолкование прав человека как высшего и универсального основания общественной жизни, которому должны подчиняться религиозные взгляды и практика. Никакими ссылками на свободу слова и творчества нельзя оправдать надругательство в публичной сфере над предметами, символами или понятиями, которые почитаются верующими людьми.
III.3. Права человека не могут быть основанием для принуждения христиан к нарушению заповедей Божиих. Православная Церковь считает недопустимыми попытки подчинить взгляд верующих на человека, семью, общинную жизнь и церковную практику безрелигиозному пониманию прав человека.
